- набубнявілий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до набубнявіти.2) у знач. прикм. Збільшений в об'ємі, розпухлий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
набубнявілий
Смотреть что такое "набубнявілий" в других словарях:
набубнявілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
напучнілий — ла, ле, Пт. Набухлий, набряклий, набубнявілий … Словник лемківскої говірки
розпучнілий — ла, ле, Ол. Набряклий, набубнявілий; готовий лопнути … Словник лемківскої говірки
спучнілий — ла, ле, Ол. Розбухлий, набряклий, набубнявілий … Словник лемківскої говірки
набухлий — 1) (збільшений в об ємі внаслідок насичення вологою), набряклий, розбухлий, набубнявілий, набучавілий 2) див. набряклий 1) … Словник синонімів української мови
набухлий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до набухнути. 2) у знач. прикм. Те саме, що набубнявілий 2) … Український тлумачний словник
набряклий — 1) (про частини тіла, кровоносні судини, шрам тощо збільшений в об ємі від припливу крові, молока тощо), набухлий, напухлий, розбухлий, набубнявілий; пухлий, надутий, здутий (про кровоносні судини зазв. від напруження) Пор. опухлий 2) див.… … Словник синонімів української мови
